64

Коледж був і є найдорожчою обителлю, пристанищем віри й надії. В цьому величному 

званні – викладач – праця над стосами зошитів, цікавими книгами і велике прагнення 

передати свої знання студентам, а свій досвід – колегам. Багато викладачів сьогодні 

вже на заслуженому відпочинку, але як радісно знати, що зуміли прищепити любов до 

рідного слова, що колишні студенти сьогодні – професійні письменники, поети, перекла-

дачі, журналісти.

Це –гордість нашого  коледжу! Це – слава нашого коледжу!

Скільки ними підготовлено тематичних вечорів, літературних композицій, конкур-

сів декламаторів, брейн-рингів, театральних вистав. Вони завжди припадали до тих 

джерел художнього слова, народної пісні, української гуморески чи притчі, що передава-

лися з покоління в по-

коління і цими жит-

тєдайними бризками 

джерела народного 

освячували тих, кого 

навчали. 

А як цікаво про-

водяться в коледжі 

виховні заходи! На-

завжди сьогоднішнім 

студентам запам’я-

тається конкурс 

“Міс коледжу”, де ді-

вчата показують не 

тільки красу одягу 

у різних номінаціях,  

але й свій талант, 

розум, кмітливість і 

ерудицію.