266

І НА ОСТАНОК…

Навесні коледж забурлить особливо. Його коридори, аудиторії, актова зала разом із трав-

невим сонцем наповняться випускниками різних років.

Сивочолі поважні професори, сильні і обвітрені нафтовики, представники влади, поети, 

журналісти, викладачі – радісні і збуджені будуть тиснути один одному руки і впізнавати 

один одного, бо з’їдуться на особливе свято – зустріч на честь ювілею. Коледж святкува-

тиме своє 70-річчя. З їх вуст будуть злітати слова подяки тим, хто “сіяв розумне, добре 

і вічне”, хто виводив їх на життєву стежину. І буде над ними витати той особливий дух 

добра, єдності і високих людських цінностей. І, як часто буває у нас при зустрічах, хтось 

обов’язково голосно вигукне: “Віват тобі, Нафто!”” і почує у відповідь багатоголосе: “Віват!”