246

ча фізичного виховання з 01.09.1964 року. За 

час роботи виховав велику плеяду спортс-

менів-розрядників, кандидатів та майстрів 

спорту. Легка атлетика і понині славить 

Дрогобицький коледж нафти і газу своїми 

результатами, і в цьому є велика заслуга 

цього наставника. Володимир Сергійович – 

взірцевий сім’янин, любить мандрівки в ліс 

по гриби, знає в них толк, уміло готує та 

робить запаси на зимовий період. Любить 

відпочивати в районі Славська, здійснюва-

ти водні сплави по Дністру. Незмінним його 

супутником у житті є Неля Олександрівна, 

05.04.1942 року народження, яка працює в бі-

бліотеці коледжу нафти і газу з 20.07.1962 

року на посаді завідувача бібліотеки. Що 

може бути кращим за спільні інтереси, роз-

ділені на двох радість та смуток, виховання 

дітей та онуків!

Із Зав’яловим В.С. активно співпрацював і 

співпрацює Володимир Іванович Сокол. Дов-

гий час вів у коледжі секцію баскетболу, здо-

бував більшість призових місць серед спорід-

нених навчальних закладів СРСР. А також  

Володимир Миколайович Федис

 – волейбо-

ліст-фанат. Усе своє свідоме життя віддав 

він розвитку спорту,відстоював честь Дро-

гобицького нафтового технікуму  на всіх рів-

нях галузевих змагань. 

Володимир Іванович 

Сокол

 підтримував тісну дружбу із 

Заблоць-

ким Леонтієм Давидовичем

, викладачем фі-

зики. Спільні екскурсії по Дністру, виїзди на 

рибалку в різні куточки Прикарпатського 

краю – це далеко неповний перелік їхнього до-

звілля.

Матеріально-технічна база СК “Нафто-

вик” формувалася роками. Її розвитку спри-

яв 

Мирон Михайлович Грабовенський

, 

Ігор 

Григорович Солтис, Степан Іванович Коха-

нович

 та колишній директор 

Богдан Івано-

вич Курчик

. “Дні здоров’я”, легкоатлетичні 

кроси в парках ім.Б.Хмельницького, Ново-

народжених, по місту, “Козацькі забави” в 

технікумі надали поштовх для розвитку 

молодіжного спорту, спортивних змагань у 

гуртожитках №1 та №2 у позаурочний час. 

Наш стадіон не був порожнім ніколи.

Певну роль у розвитку спорту мала струк-

тура, яку очолювали 

Тарбай Михайло Пе-

трович, Капко Любомир Григорович та Пет-

левич Михайло Євстахович

, – цех буріння, 

який мав у своєму розпорядженні автобус, 

бурові установки для структурно-пошуко-

вого буріння та інші транспортні засоби. 

Це сприяло розвитку спорту, участі спор-

тивних команд у змаганнях на рівні облас-

ті, міста, району. Таке забезпечення тран-

спортними засобами і до сьогодні має велике 

значення. Подаровані нашими випускника-

ми – 

Іваном Матієшиним

 – автобус “Богдан” 

(«Україна – свята родина”), 

Ільком Рибчи-

чем

 – МАЗ на 40 посадочних місць, –  дають 

можливість комфортно почувати себе те-

перішнім студентам під час екскурсій, ці-

льових тематичних поїздок та ін. Поки що 

проблема в одному – висока вартість па-

лива, а поїздки необхідно організовувати за 

власний рахунок.

Пригадую корпоративні вечори з нагоди 

Нового року, Старого Нового року з виїздом 

на природу за межі міста. Участь у “Верте-

пі” працівників технікуму, поїздки художньої 

самодіяльності на Схід України, Харківщину, 

Полтавщину, по Прикарпаттю, місцями 

прощ тощо.

Обов’язково необхідно згадати великий 

ентузіазм 

Мелевич Мирослави Михайлів-

ни, Савчин (Коциловської) Валентини Ва-

силівни, Цапів (Агеєвої) Оксани Степанів-

ни, Галелюк Іраїди Олександрівни, Савчин 

Любові Ярославівни, Білої Марії Іванівни, 

Баранчук Надії Тадеївни, Гошка Володи-

мира Івановича, Гораль Марії Богданівни, 

Петришин Ольги Леонідівни

 та багатьох 

інших. Є велика заслуга завідувача відді-

ленням п. Еліяшевського Ігоря Васильовича, 

який домовлявся про зустрічі наших деле-

гацій на вищому рівні на Сході України, у 

Прикарпатському УБР, містах Бориславі, 

Трускавці, Стрию.

Окремої уваги заслуговує 

Галина Романів-

на Блохінська

, яка довгий час працювала 

головою циклової комісії викладачів гео-

логічних дисциплін. Непосидюча, чуйна, з 

глибокими знаннями та романтично на-

лаштованою душею для студентів та ви-

кладачів, які її знали. На даний час Гали-

на Романівна на заслуженому відпочинку. 

У технікумі працювала з 01.11.1968 року  

на посаді викладача. Усе своє свідоме жит-

тя працювала над тим, щоб випускники 

мали глибокі знання, були готові переборю-

вати труднощі, незгоди, прививали високі 

риси людяності, поваги до людей, праці. 

Боляче реагувала на нетактовність з боку 

адміністрації до себе та членів комісії…