238
З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ
Україна піднімалася з колін, виборюючи свою незалежність, а її сини, підтримуючи
український дух, тягнулися до волі..
Одними з перших у ряди Української Гельсінської спілки вступили викладачі коледжу:
З.В. Галелюк, Т.Т. Олексишин, В.М. Дмитрик, М.В. Савчин
і ще 15 студентів. У ті, ще не-
визначені часи, вперше в актовій залі було встановлено на почесне місце жовто-блакитний
прапор – символ незалежності духу нашої нації.
У живому ланцюгу єдності і миру, що простягнувся від Івано-Франківська до Києва,
стояли і наші викладачі та студенти, бо ми вірили, що воскресла Україна засяє на увесь
світ тим Божим даром – бути міцною державою, де пісня і праця, народ і сила – навіки
єдині.
Виховати справжнього патріота–українця, почуття гордості за свій народ, його
славне минуле – ось одне з основних наших завдань. Саме у ті буремні дні вони проявили
свою громадянську позицію, свою стійкість і прагнення до волі. Україна кипіла, як величез-
ний казан на безперестанному шаленому вогні,і в цім казані виварювалися думки й почут-
тя,наново перетворювалися світогляди,дивно змінювалися люди. Проблема національної
самосвідомості людини і народу стояла в центрі уваги, і молодь розуміла це.
Наших студентів та викладачів не треба було кликати на Майдан, вони йшли туди,
гордо піднявши голови. Багато наших студентів у ці бурхливі для країни дні поїхали в
Київ. Зокрема, це студенти групи 01-А-1:
Спариняк В.М., Хом’як Назар, Середяк Роман,
Бобак Роман, Щерба Володимир, Вайда Йосип; групи 01-Б-1: Баранчук Юрій,; групи 01-
Тр-1: Кізин Петро, Варварук Андрій, Соломчак Олег.
А також викладачі та працівники
технікуму –
Глубиш І.І.,Орлов А.В., Янів П.П., Буга М.І., Гончаківський І.Н., Дробчак М.Д.,
Жгута Р.І., Хомич В.І., Сабат П.О., Подоляк М.М., Петлевич М.Є., Гриньків Т.Й., Матчи-
шин М.Н., Ковтко В.Н.
Згадую ті хвилюючі моменти, коли ми, всім колективом, пліч-о-пліч стояли в центрі
Дрогобича на площі Ринок на талому снігу і холодному вітрі, вслухалися в слова, що лунали
з мікрофонів. Стояли з молитвою на устах за нашу Україну. Ці дні для нас усіх стали