223

В умовах високої технічної насиченості ви-

робничого комплексу компанії, у поєднанні 
з ризиками, які пов’язані з роботою на на-
фтогазових родовищах, коло проблем, якими 
переймається Олександр, різноманітне. По-
трібно враховувати, що більше тисячі лю-
дей, за технічну безпеку яких він відповідає, 
працює за сотні кілометрів від головної бази.

Про те, як це йому вдається, красномовно 

свідчить те, що, проводячи своєрідний тен-
дер підрядних організацій і надання послуг 
на їх об’єктах, замовники (нафтовидобувні 
підприємства Західного Сибіру, Тюменської 
області) технічну безпечність надання сер-
вісних послуг нафтовою компанією “Крас-
ноленінськнафтогаз” оцінюють найвищою 
серед інших сімнадцяти претендентів.

Євген почав свій трудовий шлях у 1987 році 

дизелістом, згодом став механіком. Усього 
за декілька років він приступив до роботи 
майстра цеху бурового обладнання. Завдяки 
своїм професійним якостям отримав згодом 
роботу старшого механіка, а ще пізніше став начальником цеху бурового обладнання. З 
1985 до 2004 року Євген продовжив трудову кар’єру у Сибіру, де займав посаду заступника 
директора, а згодом і генерального директора сервісної компанії.

Повернувшись до Полтави, Євген до теперішнього часу працює директором ЗАТ “Пол-

тавська нафтова компанія”. Важливою складовою його діяльності є забезпечення чіткого 
надійного функціонування так званого вахтового методу роботи, започаткованого 25 ро-
ків тому в Полтавському управлінні бурових робіт.

Теперішнє керівництво спільної нафтової компанії, яка стала наступником управління 

бурових робіт у Західному Сибіру, в особі братів Лисенків має надійних виконавців у клю-
чових сферах діяльності з надання сервісних послуг провідним нафтовим компаніям Росії.

Завдяки компетентним діям Євгена, як організатора, діє місточок між Західним Сибіром 

і Полтавою, надаючи можливість тисячам українців мати роботу і достойну винагороду 
за неї, а російським замовникам – надійних партнерів по співпраці з розробки нафтогазових 
родовищ.

Зробивши свої перші кроки у колишньому Полтавському управлінні бурових робіт, Олек-

сандр і Євген Лисенки виросли гідними послідовниками свого першого керівника Романа 
Юліановича Садовського.

У повсякденному житті брати щирі, відверті. З повагою і чуйністю піклуються про своїх 

батьків. У період відпусток, на свята приїздять до них у Черкаську область з дітьми, онука-
ми, а тепер уже і з правнуком, щоб потішитись атмосферою родинного спілкування. Згаду-
ють чудасії, що, як і у багатьох близнюків, траплялися з ними у житті. Так, під час строко-
вої військової служби, яку брати проходили у військовій частині Радянської Армії у Берліні, на 
змаганнях з багатоборства Євгена, який біг стометрівку другим, комісія зняла з дистанції, 
мотивуючи тим, що він біг не тільки за себе. Командири вимушені були шикувати братів 
перед членами комісії вдвох. Розібралися, присвоїли братам перший спортивний розряд з бігу, 
чергові військові звання, заохотили короткостроковими відпустками з поїздкою на Батьків-
щину. Люблять Олександр і Євген охоту, рибну ловлю, затишні вечори у домашньому колі.

Педагогічний колектив ДНТ пишається своїми випускниками, які пов’язали свою долю з 

такою важкою та відповідальною роботою, як буріння нафтових і газових свердловин.