161

161

Патріот, вболіває за долю України, вірить у світле майбутнє свого народу і приділяє бага-

то уваги громадській роботі. Дуже щирий. Прийде на допомогу ближньому у будь-яку хвили-

ну. Дотепер отримує листи-подяки від колишніх студентів.

Лев Миколайович Яцишин

«Усім своїм єством хотілось бути корисним на 

цій землі”, - якось мимоволі у розмові зі мною ви-

словився Лев Миколайович Яцишин. У цих словах 

весь Лев Миколайович, його громадянська позиція і 

позиція викладача. Його повага до тих, кого вчив, 

кому віддавав свої знання, і до сьогодні згадується 

при зустрічах. Він не умів інакше. Народився в селі, 

ріс серед простих людей, тому з дитинства засво-

їв ази етики. Та, мабуть, ще й тому, що сам тут 

навчався. Тонко розумів студентів, безпомилко-

во оцінював їх, бо м’якість і лагідність, тактов-

ність, вихованість – прикметні ознаки характеру 

Лева Миколайовича.   За його відповідальність до 

роботи, за розум і вміння дирекція коледжу довіри-

ла йому бути завідувачем відділенням. Лев Мико-

лайович весь у пориві до праці, до справ. Він актив-

ний учасник усіх подій, що відбуваються в коледжі, 

чудовий співак, учасник ансамблю “Залицяльники”. 

48 років напруженої праці за плечима цієї чудової і 

доброї людини, і адміністрація завжди оцінювала роботу Лева Миколайовича.

Він почесний розвідник надр України, володар багатьох грамот  подяк. Та найбільшою по-

дякою для нього є вдячність колишніх студентів. А вони Лева Миколайовича пам’ятають і 

шанують.

Станіслав Михайлович Бунь

Дивний світ у своїй земній красі, і все в ньому на-

повнене життям. Багатий і різноманітний світ 

Божий. Усьому Бог дає свій час, місце, призначення. 

Так само складається доля за “законами природи” 

і волею Божою і в Станіслава Михайловича Буня, 

викладача стандартизації Дрогобицького коледжу 

нафти і газу. Народився в 1937 році. Час, на який 

випало дитинство Станіслава Михайловича, був 

нелегким, проте вже змалку хлопець тягнувся до 

книжки. Пішов вчитися, здобуваючи собі спеці-

альність. У технікум прийшов у 1965 році. Зовсім 

молодий, двадцятивосьмирічний юнак хотів пра-

цювати, тому дуже відповідально поставився до 

роботи. Дисципліни, які викладав, студентам да-

валися нелегко, проте Станіслав Михайлович вмів 

зацікавити студентів, викладав доступно.

Протягом багатьох років С.М.Буню довіряли ще 

й посади адміністративні, зокрема довгий час він 

займав посаду заступника директора з виробничо-

го навчання, голови народного контролю, був чле-

ном профспілкового комітету. Подбати про місця 

проходження практики студентами належало Станіславу Михайловичу, і він про це дбав.

Студенти відгукуються про свого викладача якнайкраще. “Дуже комунікабельний, про-

стий у співбесіді, розумний і врівноважений”, - так говорять про Станіслава Михайловича і 

колеги. Про таких людей залишається згадка у серці, бо вони цього варті.