160

160

лос його був, наче джерело, дзвінкий і гучний. Постійний учасник художньої самодіяльності, 

акторські здібності давали можливість грати цікаві ролі Меланки у колядках, ролі героїв 

п’єс Т. Шевченка, сучасних драматургів. Нагороджений багатьма грамотами, подяками  за 

сумлінну працю і багаторічну діяльність на посаді викладача. Майже 60 років свого життя 

Остап Петрович присвятив коледжу.

Мирон Іванович Буга

Є люди, життєвий досвід яких вартий уваги. За-

слуговує на поціновування і відданість праці одно-

го з наших викладачів, колишнього заступника ди-

ректора з навчальної роботи – Мирона Івановича 

Буги. Кожна людина особлива чимось по-своєму. 

Чим же виділявся Мирон Іванович? Якими ж були 

його основні віхи життя?

Мирон Іванович народився у 1946 році, в сім’ї 

працьовитих, чесних і порядних людей. Освіту 

здобував не тому, що хотів “краще жити”, а тому, 

що це було вагомо для нього самого. Змалку любив 

книжки і техніку. Після закінчення ВНЗ працював 

інженером дослідного заводу.

У 1980 році прийшов на посаду викладача авто-

матизації. Молодого спеціаліста відразу поміти-

ли і відзначили за його особливе ставлення до робо-

ти. Він не допускав у своїй роботі перехідного, дрібного, буденного. Зосереджувався на вищих 

цінностях, виробивши той аристократизм духу, який вирізняв його серед інших. Тому і від-

значався постійно дирекцією за професіоналізм, добросовісне ставлення до викладання. У 

1995 році Миронові Івановичу було запропоновано посаду заступника директора з навчаль-

ної роботи. Справ було багато, та він з ними добре справлявся. Почалися акредитації спе-

ціальностей час вимагав змін у освіті, треба було чітко дотримуватись вказівок з боку 

Міністерства освіти. Мирон Іванович до всього ставився з особливою відповідальністю. То-

лерантне ставлення до викладачів, студентів, технічного персоналу, життєвий оптимізм, 

глибока порядність і вихованість були притаманні цій людині. Зберігаючи людську і націо-

нальну гідність, він старався жити в гармонії зі світом. Пішов з життя, залишивши добру 

пам’ять тим, хто його знав.

Борис Степанович Кравець

 - викладач 

математики, виділяється своєю неорди-

нарністю, безкомпромісністю і особливою 

залюбленістю в математику. 1940 року 

народження. Стрункий, швидкий у рухах, 

великий оптиміст і непримиренний бо-

рець з несправедливістю та підлістю. Він 

ніколи ні до кого не пристосовувався. Все 

життя залишався самим собою, маючи 

свою власну позицію, власну думку, власне 

бачення. 

У технікум прийшов зовсім молодим, з 

великим багажем знань і бажанням багато 

чого змінити. Йшов 1966 рік. У технікумі 

бурлило життя на повну потужність, бу-

дувалися нові корпуси, озеленювалося по-

двір’я, відбувалися практики, а молодий 

математик готував своїх студентів до математичних олімпіад. І так завжди. Радіє успі-

хам своїх студентів, а вони тягнуться до нього. Особливу увагу приділяє обдарованим - тим, 

хто любить  математику. Чесний, справедливий, може відверто сказати правду у вічі.