268

Розроблена і впроваджена нова технологія капітального ремонту свердловин з викорис-

танням композитного матеріалу “Пластик – КС”, яка дозволила скоротити кратність 
заливки при герметизації колон свердловин у два рази.

У кожної людини в житті є безліч мрій та бажань. Кожна людина народжена ще й для ко-

хання. Не обійшло воно стороною і молодого, з буйною шевелюрою Петра. Ще у студентські 
роки у душу і серце впала красуня – теж студентка групи 80-А Ганна Грип’юк. Чарівна гуцу-
лочка з мальовничого Яремча була дуже активною у громадській роботі. Таку не помітити 
важко. Ось і зародилася між ними неземна любов. Повела їх ця любов шляхами-дорогами 
у далекі краї. Проте ніколи ніхто з них про це не пошкодував. Подарувала їм ця любов двох 
красивих і розумних діток – Олександра та Юлію. Тішаться їм, живуть заради них.

Сьогодні поважний Петро Васильович ще в одному важливому статусі – він пречудовий 

дідусь двох онуків. Ну, а про бабусю Ганну і казати годі. Всю свою ласку, теплоту і турботу 
вміє ділити на всіх та найбільше віддає онукам.  

Гарячого літа 1973 року на подвір’я нафтового 

технікуму ступив молодий симпатичний абітурі-
єнт 

Тарас Шимко

. Хлопець приїхав у невідоме для 

нього місто Дрогобич. 

Якийсь особливий трепет огортав його душу, коли 

сідав за студентську лаву, хоча знання зі школи мав 
хороші. Вже пізніше, стоячи перед стендом, на яко-
му красувалися прізвища зарахованих на навчання, 
подумав: “І чого я так хвилювався?”. Та й справді: ре-
зультати іспитів були хороші, готувався до вступу 
ретельно, та й знання зі школи були теж ґрунтовні. 
Тараса зарахували до групи 73-Б-3. У перший же день 
він чомусь облюбував собі другу парту. Вчився легко, 
часто засиджувався у бібліотеці, кував, як кажуть, 
знання.

Студентські роки пролетіли швидко, і постало пи-

тання про те, що треба здобувати ще й вищу освіту. 
Вступив до Івано-Франківського університету, в якому теж навчався на “відмінно”. Закін-
чивши університет з червоним дипломом, за направленням поїхав у Тюменську область, а в 
Тюмені попросився, щоб його скерували у найпівнічнішу точку, де базувалося Тазовська на-
фтогазорозвідувальна експедиція. Працював помічником бурильника, бурильником, буровим 
майстром. П’ять років важкої фізичної праці. Проте працьовитого і відповідального молодо-
го буровика помітили і призначили начальником експедиції.

Часто у снах приходив до рідного села Долголука на Стрийщині, до рідного дому. 
У 1994 році підкотила до Тараса Ярославовича фортуна, і йому вдалося викупити занепа-

даюче підприємство – українську експедицію у Новому Уренгої.

З-поміж тисяч українців, які працюють на газових і нафтових свердловинах Сибіру, най-

більше вражає кар’єра 

Тараса Ярославовича Шимка

. На сьогодні він власник потужного на-

фтогазового підприємства, яке увійшло до десятка найпотужніших компаній Росії. Роман 
Ярославович – мільйонер. Колись він навіть не міг мріяти про це, а сьогодні, завдяки основним 
своїм принципам – старанню, цілеспрямованості та ризику, – досягає нових і нових вершин 
у бізнесі.