261

Я ЛИШИВСЯ ТАКИМ, ЯК БУВ

Народився 2 червня 1943 року у місті 

Львові. З 1950 по 1960 рік навчався у школі. 
Ріс, як усі повоєнні хлопці. Займався спор-
том, умів за себе постояти та 
й інших не давав скривдити. 
Після школи працював на 49 
номерному заводі і водночас на-
вчався на вечірньому відділенні 
технікуму 

радіоелектроніки, 

який, до речі, кинув на другому 
курсі через конфлікт з виклада-
чем, який сказав, що курсову я 
робив не сам. Це мене обурило, 
і я більше на заняття не пішов. 
У 1962 році під час призову в 
армію вступив у військове авіа-
ційно-технічне училище у м. Сизрань, яке 
також не закінчив. Не хотів переводитись 
в інше вище командне і дослужив до кінця 
терміну строкової служби. Спочатку це був 
десантний полк під м. Куйбишев, а останній 
рік – в авіаційній частині радіотехнічного 
забезпечення в Молдові. З 1996 року прожи-
ваю в м. Дрогобичі. 

Освіта вища, за фахом інженер-меха-

нік, закінчив Львівський політехнічний ін-
ститут.

З 1966 р. по 1971 р. працював в уста-

нові ЯЛ128-40. Спочатку техніком-норму-
вальником, потім майстром – начальником 
зміни штампувального цеху. Йдучи в травні 

1971 року з нічної зміни, а вони у нас трива-
ли по місяцю, не привітався з Кабином А.М. 
Він мене покликав і запитав, чому не віта-

юся. Кажу йому, що перед собою 
нічого не бачу, йду майже нав-
мання додому. А він порадив: “Та 
кидай цю дику роботу, йди май-
стром виробничого навчання в 
технікум”.

Я порадився, пішов подивився 

і 6 червня був прийнятий з місяч-
ним іспитовим терміном. При-
ймав мене на роботу завмайстер-
нею пан Бунь С.М. та заступник 
директора з виробничого навчан-
ня Білас М.С. Тут я запізнався з 

майстрами з великої букви Шиманським Йо-
сипом Адольфовичем та Ходачником Михай-
лом Миколайовичем.

Першою моєю роботою за настановою 

Олександри Григорівни Смолякової і Строць-
кого Михайла Івановича

 був символічний 

“Ключ знань”, який і по сей день директор 
вручає першокурсникам. У грудні 1971 року 
за рекомендацією партійної організації мене 
обирають секретарем комсомольської орга-
нізації технікуму. Робота з молоддю не про-
ста. На засіданнях комітету розглядалися 
питання успішності, дисципліни, пропус-
ків занять, підготовки і проведення вечорів 
відпочинку, спортивних змагань, життя