257

МИНУЛЕ ОЖИВАЄ В СПОГАДАХ

Спогади про своє навчання в технікумі 

та подальшу працю в ньому написав викладач коледжу 

Лев Миколайович Яцишин

Народився я в одному з гірських сіл Старосамбірщи-

ни на Львівщині в далекому 1937 році. Важкими в моєму 
житті були воєнні та післявоєнні роки. Через відсутність 
вчителів для нашого покоління практично не відбувалося 
навчання в 1-2 класах і лиш з третього класу почалося моє 
навчання. Ще маленьким хлопчиною я залишився без бать-
кової опіки, якого за нібито “сприяння”  УПА в 1946 році 
практично без суду відправили на заслання в райони півночі 
Росії (Комі) на 10 років.

У серпні 1951року директор школи с.Велика Сушиця, в 

якій я закінчив 7 класів, п.Висоцький М.М. завітав до нашої 
оселі і запропонував мені і матері, з якою я тоді проживав, 
поїхати у Дрогобич (тодішній обласний центр) і вступити 

до Дрогобицького нафтового технікуму (7 клас я закінчив з похвальним листом).

Через декілька днів я зі своїм однокласником Костиком Я. вперше у своєму житті сів у 

поїзд у місті Хирів, і разом з директором школи (він саме їхав в обласне управління освіти 
по своїх справах) ми приїхали в місто Дрогобич.

Тоді я вперше, чотирнадцятилітнім хлопчиною, переступив поріг технікуму, приміщен-

ня  якого в той час знаходилось на вулиці 
А. Міцкевича, 41 (теперішня вулиця Т.Шев-
ченка). Тоді, звичайно, я і не міг припусти-
ти, що з цим навчальним закладом буде в 
майбутньому пов’язане практично все моє 
свідоме життя.

Заступник директора з навчальної робо-

ти Тілеман Й.Ш. запросив мене у свій кабі-
нет, видав мені декілька завдань з матема-
тики, а сам пішов на заняття. Прийшовши 
з уроку, перевірив якість виконання вида-
ного завдання і тут же підписав мою за-
яву про зарахування до технікуму на спе-
ціальність “Екологія і розвідка нафтових 
і газових родовищ”. Ось так я став учнем 
технікуму (у той час так і називались сту-
денти всіх технікумів).

Напередодні початку навчального року я 

вже сам  приїхав у Дрогобич (мій одноклас-
ник не витримав вступних випробувань). 
Почалися перші мої проблеми. Гуртожи-
ток мені не надали, і я, шукаючи житло, 
блудив по Дрогобичу. Першим моїм помеш-
канням у Дрогобичі була кімната-кухня на 
14м

2

 (вул. Васильєва, 3), у якій разом про-

живали дідусь з бабусею і нас, двоє сту-
дентів (спали на нарах-ліжку).