252

кладача суспільствознавства. Мав свою сві-

тоглядну позицію, яку відстоював по-своєму. 

Хвороба невчасно його забрала від нас. Похо-

ронений на цвинтарі біля с. Лішня.

Німилович Ігор Вікторович

 прибув у техні-

кум на посаду викладача креслення у вересні 

1980 року з філіалу  політехнічного інститу-

ту. Принциповий, знаючий, намагався пере-

дати свої знання студентам. Любив каву без 

цукру… Підтримував зв'язок з викладачами 

інституту постійно. Передчасно пішов з 

життя. Був великим патріотом, здійснював 

ряд екскурсії з студентами по місцях козаць-

кої та стрілецької слави, духовними місцями 

Прикарпаття та Закарпаття. У цих пи-

таннях мав твердість Духу.

Олексишин Теодор Теодорович

 прибув у 

технікум на посаду викладача у вересні 1985 

року. Як випускник технікуму, завжди ці-

нував здобуті тут знання та навички. За 

характером емоційний, владний, радикаль-

ний. Був у числі перших у створенні  осеред-

ку РУХу, Гельсінської спілки, руху за права 

людини в технікумі, місті. Брав участь у 

становлені української влади у місті, був ре-

ферентом Народного депутата Верховної 

Ради України. Має хороші організаторські 

здібності.

Орлов Анатолій Васильович

 прибув у на-

вчальний заклад у 1987 році на посаду ла-

боранта. На даний час начальник штабу 

цивільної оборони об’єкту. Товариський, до-

брозичливий, з почуттям гумору. Відпові-

дальний за доручену справу.          

Ортинський Фелікс Рудольфович

 прибув 

на роботу в технікум у липні 1984 року. За 

час роботи показав себе з позитивного боку. 

Був завідувачем відділом, членом профко-

му. Любить студентів, знаходить з ними 

спільну мову. У вільний час працює активно 

на присадибній ділянці, яка знаходиться в 

районі с.Михайлевичі. Вміє аналітично мис-

лити, свої знання передає молоді. На даний 

час продовжує працювати на викладацькій 

ниві. Технічно грамотний. Відає лабораторі-

єю електротехніки та електрообладнання. 

Партола Іван Петрович

 прибув на посаду 

майстра цеху буріння в 1979 році. Викону-

вав доручення на буріння мілких свердловин, 

шурфів, свердловин на воду, чим поповнював 

позабюджетні фонди технікуму. У зв’язку зі 

скороченням обсягів робіт перейшов на іншу 

роботу.

Петлевич Михайло Євстахович

 працює в 

колективі на посаді  завідуючого бурцехом 

з лютого 1971 року. Зміцнював матеріаль-

но-технічну базу, допомагав кількісно та 

якісно зростати автопарку, спеціальної 

техніки, поповненню бюджету навчально-

го закладу. На даний час працює на посаді 

завідувача майстернями, допомагає нала-

годжуванню зв’язків з виробництвом, базами 

практик тощо. Є учасником Спілки бурови-

ків України.  

Петренко Василь Васильович 

прибув у тех-

нікум 1986 році на посаду викладача фізви-

ховання. За час роботи проявив себе з пози-

тивного боку. Брав  участь та організовував 

десятки спортивних змагань, очолює цикло-

ву комісію. Має талант до малювання, му-

зей “Історія технікуму”– його дітище. Пор-

трети, образи, тексти – далеко не повний 

перелік робіт. Вболіває за спортивну честь 

коледжу, шукає нові можливості залучення 

молоді та працюючих до здорового способу 

життя.

Петровський Едуард Миколайович

 прибув 

у колектив у квітні 1985 року як відстав-

ний офіцер на посаду начальника штабу 

цивільної оборони. Добропорядний, знаючий 

фахівець своєї справи. Передчасно пішов з 

життя.

Подоляк Михайло Михайлович

 прибув у 

технікум у 1975 році на посаду викладача іс-

торії. У розмовах не боявся говорити прав-

ду з питань історії України, любив товари-

ство, поїздки, турпоходи, екскурсії. “Спішив 

жити”, – так воно і сталось. Поїхав по гри-

би в район села Підбуж, де і помер! Михайло 

Михайлович багато розповідав про операцію 

“Вісла”, від якої він та його сім’я потерпіли, 

неодноразово читав лекції з питань визволь-

ного руху Закерзоння та в Карпатах, любив 

Україну, українську пісню, лемківську зокре-

ма: “Кедь ми прийшла картка” та багато 

інших.

Приймич Оксана Євгенівна 

прибула в техні-

кум на посаду викладача в лютому 1983 року, 

ініціативна, наполеглива, далекоглядна. На да-

ний час проживає у штаті Вірджінія США.

Пупін Григорій Йосипович

 прибув у колектив 

у вересні 1987 року. За час навчання та роботи 

показав себе працьовитим, наполегливим у до-

сягненні мети. Любить грати на баяні, бере 

участь у художній самодіяльності коледжу.