250

викладача математики. Їй притаманна по-

рядність, доброзичливість, принциповість 

та об’єктивність в оцінюванні студентів. 

Вміє навчити студента, по-людськи ста-

виться до  тих дітей, які інколи мають про-

галини у вивченні окремих тем з математи-

ки. Навчає, а не повчає, любить свою справу, 

і студенти віддають їй тим же. Валентині 

Олександрівні притаманні висока інтелі-

гентність, доброзичливість, почуття відпо-

відальності. Працює в коледжі по даний час, 

передаючи досвід молодій зміні викладачів.

Щерба Роман Михайлович

 прибув у техні-

кум 26.08.1961 року на посаду викладача ма-

тематики Енергійний, запальний, з почут-

тям обов’язку навчити викладач. З великим 

аналітичним розумом, намагався брати 

участь у житті колективу, міста. Був у чис-

лі перших членів Гельсинської спілки в техні-

кумі, був в опозиції до дирекції та “пристосу-

ванців”  Постійно знаходився у вирі життя 

технікуму у 80-х та 90-х роках. Ці “спала-

хи”, емоційні зриви привели його до передчас-

ної смерті. Випускники, яких навчав Роман 

Михайлович, колеги по роботі з теплотою 

згадують його.

Яцишин Лев Миколайович

 прибув у техні-

кум 14.09.1966 року на посаду викладача гео-

логії. Молодість водила його різними стеж-

ками Прикарпаття та Закарпаття, але 

потяг до викладацької роботи зробив своє. 

Майже все життя був на посаді завідувача 

відділенням. Тисячі випускники пройшли че-

рез принципово-вимогливого “декана”, його 

індивідуальний підхід до кожного. Увесь у 

пошуку нових методів навчання, співпраці 

з учнями та їх наставниками, дирекцією, 

керівниками структурних підрозділів та ба-

зовими підприємствами. Активний учасник 

художньої самодіяльності коледжу, ансамблю 

викладачів. Вболівав за результати праці, 

має ряд заохочень (галузевих та від дирекції). 

На даний час працює на посаді викладача.

Ярема Мирон Григорович 

прибув у тех-

нікум 11.04.1977 року на посаду завідувача 

фотолабораторії. Завдяки Мирону Григо-

ровичу історія технікуму кожен день та 

рік поповнювалася світлинами, які були не-

обхідними для висвітлення навчальної та 

виховної роботи як у середині навчального 

закладу, так і в зовнішній діяльності. Стен-

ди, фото, альбоми, плакати – це був один із 

видів інформування про життя технікуму 

громаді, керівництву міста, області, галузі. 

Завдяки фотографіям ми належним чином 

могли представляти на конкурс технічну 

творчість, роботу предметних гуртків, 

бути учасниками конкурсу на звання “Кра-

ща кімната в гуртожитку”, конкурсів сту-

дентських гуртожитків по Міністерству 

нафтової промисловості та багато іншого. 

Мирон Григорович створив біля себе фото-

гурток з числа учнів, які передані ним знання 

взяли з собою у широкий світ. Зробив багато 

фото світлин “Жертви НКВС у Дрогобичі”, 

завдяки   яким це стало відомо в усіх куточ-

ках України. Захоплювався художньою фото-

графією, портретною тощо.

Попова Надія Василівна

 – викладач еконо-

міки. Читала предмет виключно російською 

мовою, не завжди була зрозумілою хлопцям 

нова термінологія. Одягалася зі смаком, ви-

шукано. Доброзичлива  у ставленні до студен-

тів, разом з тим тримала їх на віддалі. Була 

дружиною колишнього директора  технікуму.

Казимирів Мар’ян-Адам Омелянович

 при-

був у технікум 30.08.1964 року на посаду 

завідувача господарством. Своєрідний у по-

ведінці, цікавий у розмові, працьовитий. Ко-

ристувався авторитетом за свою комуні-

кабельність. Любив афоризми мушкетерів: 

“Один за всіх і всі за одного”. Вимагав дис-

ципліни від підлеглих. Територія технікуму 

завжди підтримувалась у належному стані, 

відзначалася Дрогобицьким міськвиконко-

мом та міськрайонною газетою “Радян-

ське слово”.

Кравець Борис Степанович

 прибув на по-

саду викладача математики в навчальний 

заклад 08.08.1966 року, у якому працює і  в 

даний час. Має  свій стиль математичної 

підготовки студентів, завжди у пошуку об-

дарованих дітей. Протягом десятків років 

роботи його студенти займали призові міс-

ця на олімпіадах на рівні області, серед інших 

навчальних закладів. Багато чим не задово-

лений, але “маємо те, що маємо”. Студенти, 

які готові сприймати поглиблене вивчення 

математики, вбачають у ньому “світило”, а 

інші – “гаснуть”… Проте Борис Степанович 

намагається сприймати реакції часу таки-

ми, якими вони є. 

Кавка Оксана Вікторівна

, викладач орга-

нічної хімії. Прибула в навчальний заклад 

13.06.1966 року. Вимоглива, життєрадісна. 

Підступна хвороба передчасно забрала її з