219

вони допомогли досягти йому висот у професії. Сучасній молоді він радить любити свою 
спеціальність, щоб досягти успіхів у житті.  

Романків Григорій Михайлович

Народився 17 жовтня 1949 року в селі Велика Тур’я Долинського району Івано-Франків-

ської області. Батько – Романків Михайло Миколайович був кравцем. Мати – Анна Лук’я-
нівна – працювала в рільничій бригаді.

Долинський район знаний як нафтоносний район Західної України. Звичайно, Григорій Ми-

хайлович з ранніх років бачив багато техніки і, що найбільше запам’яталося з часів соняч-
ного дитинства, факел, який горів на обрії. Це дуже захоплювало душу молодого хлопця, 
а тому не диво, що після закінчення Турянської середньої школи він вирішив вступити до 
Дрогобицького нафтового технікуму, який успішно закінчив у 1968 році. Тоді ж був направ-
лений на роботу до Охтирського управління бурових робіт. Його наставником був уже 
покійний буровий майстер Ігор Савченко, під керівництвом якого Григорій здобув основні 
трудові навички.

З 1969 по 1972 роки служив моряком на субмарині  у Прибалтійському морському фло-

ті. Це була справжня школа життя, про яку він завжди 
пам’ятатиме. “Щоб був порядок флотський!” – любив 
говорити Григорій Михайлович своїм дітям.

Після закінчення  служби повернувся на роботу у Га-

дяцьке управління бурових робіт, де працював майстром, 
начальником зміни, начальником бурової. Саме у Гадячі 
Григорій Михайлович зустрів свою майбутню дружину 
Надію. Тут народилися його син і донька.

Тривалий час Григорій Михайлович працював начальни-

ком бурової в Сибіру. У складних умовах суворого клімату, 
у люті морози потрібно було уміло й організувати робо-
ту, нести відповідальність за людей, які там працюють. 
Трудовий стаж складає 32 роки. Трудовий колектив, який 
склав Григорій Михайлович, неодноразово нагороджували 
преміями, дипломами. Бригада займала перші місця, про 
що не раз писали в газетах.

Григорій Михайлович працював з такими у нафтогазовій промисловості людьми, як Пі-

рус С.П., Солодкий А.В. та інші. Та найбільшим другом його завжди був Мачоган І.О., з 
яким вони товаришували ще з дитячих років.

Робота займала в житті Григорія Михайлович важливе місце. Коли прийшов час синові 

Михайла обирати майбутню професію, той без вагань вступив до Полтавського  техніч-
ного університету, наслідуючи батька.

Григорій Михайлович пройшов тернистий шлях від простого помічника бурильника до на-

чальника бурової. Основною рисою його особистості, на думку найближчих друзів, є спра-
ведливість. Ніколи Григорій Михайлович не зміг би пробачити обману та зради.

Григорій Михайлович помер 22 січня 1999 року, залишаючись взірцем наполегливості та 

професіоналізму для своїх дітей. 

Борис Ярославович Олександрович

Народився 2 серпня 1945року в селі Задеревці (тепер Воля-Задеревацька) Стрийського 

району Львівської області.

У тяжкі роки, закінчивши на “відмінно” 7 класів середньої школи, чотирнадцятиріч-

ним юнаком вступає на навчання до Дрогобицького нафтового технікуму. Після успішного