215

Ветеран-нафтовик, він, 

як і багато інших, напо-
легливою працею славив 
свій рідний край. Ука-
зом Президії Верховної 
Ради СРСР від 23 травня 
1966 року Чирнову Михай-
лу Онисимовичу присвоєно 
звання Героя Соціалістич-
ної Праці з врученням ор-
дена Леніна.

 Михайло Онисимович 

брав активну участь у 
громадському 

житті, 

обирався делегатом ХІV 
з’їзду працівників проф-
спілок СРСР, був кандида-
том у члени обкому Ком-
партії України, депута-
том Гадяцької районної 
ради, членом бюро парторганізації Гадяцьої дільниці НГВУ “Полтаванафтогаз”, членом 
Полтавського комітету профспілки робітників нафтової і хімічної промисловості. Як на-
ставник, багато уваги приділяв навчанню і вихованню молоді.

 Після тяжкої хвороби 15 лютого 1989 року на 57  році життя припинилось битись сер-

це цієї працелюбної людини. На горі за селом Качанове понад півстоліття горять факели 
попутного газу.

Свердловини Ярослава Солодкого

Солодкий Ярослав Васильович 

народився 21 лютого 1947 року. Батьки Ярослава були кол-

госпниками, тому торувати дорогу в життя він мав без їх допомоги.

Освіту отримав у Дрогобицькому нафтовому 

технікумі, де навчався протягом 1962-1966 років. 
Відразу після закінчення технікуму хлопця   забра-
ли в армію.

З 1968 року почав працювати в Гадяцькій конто-

рі буріння. Пройшов шлях від помічника бурильника 
до бурового майстра та начальника бурової.

Ярослав Васильович добре пам’ятає кожну про-

бурену свердловину:  №127  (1974 р – с.Осняги), 
№ 128 (1976 р с.Осняги Клинсько – Сарська), №129 
(1978 р), №82 (1979 р Краснознаменська), №83 
(1983 Краснознаменська), 1985 р. – БУ в селі Чи-
жовка.

З того часу минуло вже багато років, але й досі 

чоловік з теплом у серці згадує своїх перших профе-
сійних наставників – Солов’я  Миколу Григорови-
ча, Лужаницю Василя  Миколайовича, Галія Петра 
Павловича та Харченка Володимира Івановича.

Ім’я цієї надзвичайно скромної людини стало 

відоме на весь Радянський Союз. У 70-80-х роках