206

я не бачила. І так все життя минуло в праці. Можу згадувати з теплотою тільки ті роки, 
коли працювала в Опішнянській РІТС. У 2005 році вийшла на заслужений відпочинок.

Я часто згадую випускницю ДНТ Величко Стефанію Стефанівну, з якою довелося працю-

вати в Полтавському відділені бурових робіт. Вона теж на заслуженому відпочинку, ми зу-
стрічаємося, згадуємо непрості часи навчання в ДНТ, часто зі сльозами на очах. Згадуємо 
своїх викладачів, які дали нам путівку в життя. Присвячую віршовані рядки своїм колегам.

 І щоб мир був на землі.
Поважають нехай люди,
Про здобутки знають всюди!
Щоб за наші всі труди
З нами успіх був завжди.

На одному місці роботи – 43 роки

Тепер він уже осінньої пори років, з підірваним 

здоров’ям. Незчувся 

Олексій Євдокимович Гнат-

ко

, як промайнули літа. Мов недавно з лохвицьких 

Скоробагатьок  з жагою до знань ходив до шко-
ли у сусіднє віддалене село Лубенського району. 
У “хорошистах” серед учнів був, а на канікулах 
допомагав полоти буряки у ланці, старався, аби 
мама, колгоспниця, менше хвилювалася за синів і 
доньок – четверо було їх у сім’ї.

Після закінчення школи вступив до Дрогобиць-

кого нафтового технікуму. Також у пам’яті сту-
денство: їздив додому раз у рік (пішки долав 20 км 
від поїзда додому), до студентського скупога пай-
ка набирав коржиків, аби вистачило надовше…

„Найбільший мій щабель – помбура. Проходив 

практику в Шебелинці, сюди й прийшов працюва-
ти у свої вісімнадцять”, – згадує.

На одному місці – Миргородській конторі глибокого буріння тресту “Полтаванафто-

газ-геологія” – майстром, начальником бурової, інженером по бурінню нафтових та газо-
вих свердловин працював Олексій Євдокимович Гнатко 43 роки. В управлінні бурових робіт 
трудиться і син Володимир.

Підкорювач земних глибин

Мельхисідеков Євген Володимирович

 народився 11 листопада 1926 року. Юнаком  про-

йшов фронтовими дорогами з березня 1944 року.

Відслужив у рядах  Радянської Армії, демобілізувався у квітні 1950 року. Вступив на нав-

чання до Дрогобицького нафтового технікуму. Це була загартована молода людина, яка 
йшла до вершини знань.

У травні 1956 року його зарахували оператором у нафтопромислове управління “Рад-

ченково”. Через деякий час працював помічником майстра по видобутку нафти і газу. 
У 1965 році Євгена Володимировича переводять на роботу в Полтавську контору буріння 
на Глинсько-Розбишівську дільницю на посаду бурового майстра. У 1966 році він на роботі 
в Гадяцькій конторі буріння. Працював бурильником.

У 1967 році знову повернувся в нафтопромислове управління “Радченкова”, працював 

майстром по видобутку газу. У серпні 1975 року Євген Володимирович перейшов працюва-