205

Іван Васильович любив техніку, мав автомобіль ГАЗ-21 “Волга “, який був завжди в чудо-

вому стані.

Прикро, що ця чудова, чесна та порядна людина так рано пішла з  життя.

Така складна жіноча доля

Жіноча доля, хто її розкаже?
Жіноча доля, хто її збагне?
Їй на землі моїй чомусь найважче.
Жіноча доля вибрала мене.
Я, 

Беляєва (Дурбак)  Наталія Миколаївна

, навчалась з 1969 по 1972 рік у Дрогобицькому 

нафтовому технікумі. Після закінчення отримала диплом техніка – механіка. Була направ-
лена на роботу в Бориславське управління бурових робіт, де пропрацювала один рік, звіль-
нилась у зв’язку з виїздом за місцем проживання чоловіка в смт. Опішнє.

З 1972 по 1974 роки не працювала, доглядала сина. А з 5 травня 1974 року прийнята на 

роботу в Полтавське районне управління бурових робіт лаборантом – колектором 2 розря-
ду і пропрацювала неповних два роки. У 1976 році мене перевели інженером по глинистих 
розчинах в Опішнянську  районну інженерно – технологічну службу.

З 1976 по 1995 рік працювала в ОРІТС, займалась розробкою та вивченням різних видів 

бурових розчинів, які застосовувалися під час буріння свердловин.

Допомагала мені освоювати цю професію начальник центральної лабораторії Багаєва 

Тетяна Кирилівна, а потім Папуша Надія Трифонівна. І 
так проходили мої трудові дні, в навчанні та роботі .

Колектив Опішнянської РІТС під час керування Талма-

зана Віктора Миколайовича, Андрусіва Василя Антоно-
вича, Бокова В’ячеслава Олександровича, Кнапа Ореста 
Йосиповича, Кремпохи Василя Олексійовича та інших 
спеціалістів, досягав великих перемог. Виконувались і  пе-
ревиконувались місячні, квартальні та річні завдання по 
бурінню гірських порід.

Велике значення під час буріння свердловин мали бурові 

розчини: акрилові, ферроакрилові, гуманні, ВКР, калієві. 
Ці промивні рідини тільки почали використовуватись у 
Полтавському управлінні бурових робіт.

Акрилові розчини відігравали велику роль у глинистому 

тріасі. Вони мали низькі статичні напруги зсуву (СНЗ), 
що не давало глині переходити в розчин і псувати його 
показники. Цей розчин був не дорогий, бо головними ком-
понентами його були гіпан та вода.

Другим видом був калієвий розчин,з допомогою якого можна було кріпити стінки свердло-

вини при бурінні осипаючих аргілітів і доходити до виходу без проробок. Калієві розчини ми 
розробляли і вперше примінили на Котелевській площі. Допомогали мені в цьому начальник 
центральної лабораторії Сухова Світлана Демидівна та інженери по глинистих розчинах 
Король Ніна Олексіївна та Янко Галина Анатоліївна.

Коли мною були вивчені види промивних рідин, я  була переведена в ЦІТС (Центральна 

інженерно-технологічна служба). Працювати там під керуванням начальника ЦІТС Галь-
ченка Володимира Івановича та начальника центральної лабораторії Співака Ігоря Євгено-
вича було не легко, але труднощі долала і працювала.

З 1995 по 2005 рік з набутим досвідом роботи доводилось виїжджати в ЛРІТС,  ГРІТС, 

ОРІТС, МРІТС. Ця професія для жінки-матері дуже складна. Під час роботи я не мала 
вихідних днів ні в суботу,ні в неділю, ні у свята, а головне: як ріс, як вчився, як гуляв мій син,