19

на зуміла організувати роботу в методка-

бінеті, хоча було і нелегко.

У 1993 році методкабінет очолила викла-

дач вищої категорії, розумна, працьовита 

і відповідальна в усьому 

Дарія Василівна 

Еліяшевська

. Працюючи методистом, Да-

рія Василівна ще й викладала світову літе-

ратуру та культурологію.

У 1996 році керівництво методкабінетом 

взяла на себе старший викладач, викладач 

вищої категорії 

Комлєва (Галелюк) Іра-

їда Олександрівна

. Пропрацювавши один 

рік, вона повернулася на посаду викладача 

світової літератури і культурології, мо-

тивуючи своє рішення тим, що хоче пра-

цювати безпосередньо зі студентською 

аудиторією, бо її покликання – вчитель.

З 1997 року і по сьогоднішній день мето-

дистом коледжу працює Цапів О.С. Мето-

дичний кабінет в усі часи координував всю 

методичну роботу коледжу. Зокрема, про-

водилися семінарські заняття викладачів 

з питань методики викладання, психоло-

го-педагогічні семінари-практикуми, засі-

дання, школи молодого викладача, консуль-

тативні дні, спільні засідання циклових 

комісій з обміну досвідом роботи. 

Згідно з планом роботи методичного ка-

бінету  працює школа молодого викладача, 

на засіданнях якої молоді викладачі озна-

йомлюються з вимогами до оформлення 

навчальної документації, змісту мето-

дичних комплексів дисциплін, отримують 

консультації з написання методичних 

рекомендацій з методики проведення на-

вчальних занять, відвідують відкриті на-

вчальні заняття викладачів коледжу. Ме-

тодичний кабінет приділяє належну увагу 

вдосконаленню професійної майстерності 

викладачів.

Павлюк Петро Степанович

,

заступник директора з виховної 

роботи

і гуманітарної освіти,

викладач вищої категорії

Петро Степанович Павлюк 

– за-

ступник директора з гуманітар-

ної освіти. Випускник групи 73-Б-1 

нашого коледжу. Навчався у Львів-

ському політехнічному інституті 

та Івано-Франківському універси-

теті нафти і газу. 

Петро Степанович – у коледжі 

дуже знана і шанована людина. 

Народжений у красивій місцині – містеч-

ку Яремче, виколисаний карпатськими 

вітрами серед смерек і ялин, він увібрав у 

себе силу і дух гуцулів, які прагнули щастя і 

волі. Тому і поїхав хлопець здобувати осві-

ту в Дрогобич, бо знав, що знайде себе в 

цьому житті, вірив у майбутнє свого краю 

і своє особисте. Після закінчення навчання 

працював в управлінському апараті, а з 

серпня 1986 року зайняв посаду заступни-

ка директора з виховної роботи.

За плечима були технікум, служба в ар-

мії, інститут і певний досвід роботи з 

молоддю. Апробував та впровадив у колек-

тиві студентську раду, яка стала добрим 

помічником у громадському житті.

Згодом взяв на себе й обов’язки голови 

товариства “Просвіта” імені Тараса Шев-

ченка, голови первинного Товариства Чер-

воного Хреста, члена Конгресу української 

інтелігенції в місті Дрогобич, старости 

ансамблю викладачів “Залицяльники” і ще 

багато інших.

Петро Степанович великий активіст в 

усіх справах. Вміє постійно впроваджува-

ти оригінальні, інноваційні ідеї. Йому вда-

ється налагодити особливий контакт зі 

студентами. Вдивляюсь в обличчя цієї до-

брої, щирої і розумної людини, і сама диву-

юся: “Коли і як він усе це встигає?”

Встигає, як бачите.