168

168

Викладав дисципліни не з легких, проте з легкістю. 

Його заняття завжди цікаві, насичені матеріалом.

Сьогодні Мирон Степанович вже не той молодий 

викладач, яким знали його перші студенти, проте 

він зберіг у собі ті риси чудової людини – викладача: 

доброту, порядність, витримку, вміння розуміти ін-

ших, почуття гордості за своїх  випускників. Він умів 

зберегти і силу духу, і цілеспрямованість, і професі-

оналізм, і вимогливість до себе та студентів. Саме 

завдяки Миронові Степановичу виросла і змужніла 

ціла плеяда висококваліфікованих  спеціалістів. А ще 

Мирон Степанович вирізняється своєю надзвичайною 

скромністю. Він ніколи не афішує те, що робить, хоча 

робить це з ентузіазмом, вмінням, на всі 100%.

  

Ярослав Миколайович Підцерковний 

 викладач 

фізики. У технікум прийшов, коли йому було всього 28 

років. Розумний, повний сил і енергії, працював з вели-

ким ентузіазмом. Фізика не всім давалася легко,проте 

викладач умів донести знання до студентів.

Багато років, 

окрім викладання фізики, Ярослав Миколайович пра-

цював завідувачем заочного відділення, надалі завідувач 

підготовчих курсів. 

Усе, що довіряли йому, Ярослав Миколайович викону-

вав чесно і добросовісно, з великою відповідальністю.

Незважаючи на те, що Ярослав Миколайович  спеціа-

ліст точних наук, він був у душі великим ліриком. Бага-

то поезій декламував напам’ять. Чудово співав, любив 

природу, захоплювався спортом і багато читав. Дуже 

ерудований, знаючий свій предмет, він був не тільки 

чудовим фахівцем, але й хорошим вихователем. Бесі-

ди, які проводив викладач зі студентами, допомагали 

їм розібратися у вирі життя. У спілкуванні з колегами 

був завжди щирий 

і прямодушний, міг 

висловити свою 

думку вголос, від-

стоювати власну 

позицію.

Маючи організа-

торські здібності, будучи енергійним і цілеспрямованим, 

зумів працювати так, щоб бути завжди на виду.

На превеликий жаль, сьогодні Ярослава Миколайович 

вже не з нами, та  пам’ять про нього залишиться посе-

ред тих, хто його знав. 

Михайло Матвійович Безкоровайний

Є люди, що згоряють, як падаючі зорі, а є такі, що  дов-

го світять своїм життєдайним світлом. Такою світлою, 

творчою і багатою на добро душі є Михайло Матвійо-

вич Безкоровайний  - викладач французької мови, спеціа-

ліст-експлуатаційник, інженер за фахом, лірик і роман-

тик за своїм внутрішнім началом. У 1961 році, у свої 30,