137

в 90-х, коли в навчальну програму ввели нову 

дисципліну – інформатику, якої до цього часу 

в технікумі не вивчали, викладати її дору-

чили Ірині Іванівні як здібному викладачеві. 

Опанувала нову науку швидко і доступно 

стала викладати її студентам. Ірина Іва-

нівна – хороший вихователь. Студенти 

груп, у яких є керівником Ірина Іванівна, 

особливо відповідальні, бо риси наставника 

прищеплюються і студентам. Хороший по-

радник, чуйний і добрий товариш, прекрас-

на мати – ось такою знаємо Ірину Іванівну 

Тиху. До речі, донька Ірини Іванівни  – Оксана 

Іванівна Тиха теж математик і теж кілька 

років працювала в нашому коледжі, виклада-

ла математику та інформатику.

Світла пам’ять про цю променисту, ве-

селу, розумну жінку-українку залишиться у 

наших серцях вічно. Завжди з гумором, щира 

і відверта, особливо чутлива до всього пре-

красного, врівноважена і спокійна на занят-

тях, організована і “швидка на підйом” в 

усьому, що стосується відпочинку, – такою 

ми пам’ятаємо М

ирославу Михайлівну Ме-

левич 

– викладача іноземної мови. Ветеран 

праці, чудовий фахівець, чуйний і добрий 

наставник, зачинатель усіх цікавих дійств 

у коледжі, колишня голова профкому, вона 

просто не вміла і не могла спокійно сидіти і 

споглядати. Їй треба було працювати, тво-

рити і вершити.

У  технікум вона прийшла в 60-х роках зов-

сім юною, але вже тоді в ній горів той осо-

бливий вогонь до праці. Без неї не обходилося 

святкування Нового року, Великодня, та що 

там перелічувати, без неї не обходилося жод-

не свято, жодна екскурсія, жодне дійство. Го-

рить, не згорає поминальна свічка в наших 

серцях про цю чудову жінку, викладача, вихо-

вателя…

Лемех Галина Борисівна

 у технікум ви-

кладати математику прийшла у 1962 році 

після закінчення педагогічного інституту. 

Галині Борисівні було лише 22 роки. Повна 

сил, енергії і бажання працювати, з великим 

багажем знань приступила до роботи. Завж-

ди зібрана, принципова, інколи строга, Га-

лина Борисівна здобула авторитет і любов 

студентів. Відповідальна і щира – ось такою 

запам’ятали Галину Борисівну.

Передчасно від нас пішла ще одна струнка, 

красива, весела і  дотепна українка –

 Галина 

Теофілівна Книжатко (Шемеляк) 

– викла-

дач хімії. Прийшла у технікум теж молодою. 

У свій час була головою студентського про-

фкому, вміла працювати з молоддю, з розу-